Зміст
Анафілактичний Шок: Невідкладна Допомога та Алгоритм Дій
Основне завдання медичних працівників у випадку анафілактичного шоку – це надання невідкладної допомоги та дотримання певного алгоритму дій, що дозволяє мінімізувати ризики для життя пацієнта. Анафілактичний шок є однією з найсерйозніших форм алергічної реакції та потребує негайного втручання.
Що таке анафілактичний шок?
Анафілактичний шок – це гостра, швидко наростаюча, системна алергічна реакція, яка загрожує життю і потребує негайної медичної допомоги. Цей стан виникає у відповідь на вплив алергену, який може бути різноманітним, наприклад: ліки, укуси комах, харчові продукти або інші дратівливі речовини.
Механізм розвитку анафілактичного шоку
Анафілактичний шок розвивається за механізмом гіперчутливості негайного типу. Під впливом алергену відбувається викид великої кількості медіаторів запалення (гістамін, лейкотрієни, простагландини), що призводить до:
- Розширення судин і зниження артеріального тиску
- Звуження дихальних шляхів, що може викликати задуху
- Підвищення проникності судин і набряків
Симптоми анафілактичного шоку
Симптоми можуть розвиватися раптово та включають:
- Швидке зниження артеріального тиску
- Сильне серцебиття
- Ускладнене дихання
- Кропив’янка або висипи
- Набряки, зокрема набряк обличчя і язика
- Втрата свідомості
Важливо вчасно розпізнати перші прояви анафілаксії, оскільки швидкість розвитку шоку може бути миттєвою.
Невідкладна допомога та алгоритм дій
Алгоритм надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоку включає:
1. Виклик спеціалістів
Негайно викликайте бригаду екстреної медичної допомоги. Час є критично важливим фактором, тому викликати допомогу слід на перших хвилинах прояву симптомів.
2. Введення адреналіну
Адреналін є основним препаратом для лікування анафілактичного шоку через свою здатність швидко зворотньо впливати на симптоми. Його введення слід здійснити негайно:
- Внутрішньом’язове введення 0,3-0,5 мл 0,1% розчину адреналіну є стандартною практикою для дорослих.
- Процедуру можна повторити через 5-10 хвилин, якщо відсутній ефект.
3. Забезпечення прохідності дихальних шляхів
Пацієнта слід покласти на спину з піднятими ногами для підтримки кровообігу. У разі утрудненого дихання або набряку потрібно забезпечити прохідність дихальних шляхів, можливо, застосувавши дихальні трубки або інші засоби.
4. Введення додаткових ліків
Окрім адреналіну, можуть застосовуватись:
| Препарат | Дія |
|---|---|
| Антигістамінні засоби (наприклад, дімедрол або супрастин) | Блокують гістамінові рецептори, зменшуючи набряк і свербіж |
| Глюкокортикоїди (преднізолон, дексаметазон) | Зменшують запальну відповідь організму |
5. Постійний моніторинг
Під час та після застосування ліків необхідно постійно контролювати життєві показники пацієнта: артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, частоту дихання.
6. Гіпоалергенна терапія
У разі встановлення конкретного алергена, слід уникати його впливу на пацієнта в майбутньому. Можливе проведення гіпосенсибілізаційної терапії під наглядом алерголога.
Профілактика анафілактичного шоку
Профілактичні заходи включають:
- Виявлення та уникнення відомих алергенів
- Носіння з собою автоінжектора адреналіну (такого як EpiPen) для термінового самовведення
- Консультації з алергологом для визначення індивідуальних ризиків та плану дій у разі анафілаксії
Анафілактичний шок становить серйозну загрозу, але дотримання алгоритму надання невідкладної допомоги значно підвищує шанси на збереження життя пацієнта. Швидкість дій, знання та ефективна координація медичного персоналу є ключовими компонентами у боротьбі з цією небезпекою.